Значення
-
Дрібний, виконаний з великою ретельністю малюнок, ілюстрація в рукописній книзі, що зазвичай відрізняється тонкістю роботи та яскравістю фарб.
-
Твір мистецтва (живопису, скульптури, графіки) дуже малих розмірів, що відрізняється тонкістю та майстерністю виконання.
-
Невеликий за розміром літературний, музичний або сценічний твір (оповідання, вірш, п’єса, інтермедія тощо), що відзначається витонченістю форми та лаконічністю.
-
У широкому розумінні — будь-який дуже маленький за розміром предмет або короткий за обсягом твір, виконаний з великою майстерністю.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. мініатюра, р. мініатюри, д. мініатюрі, з. мініатюру, о. мініатюрою, м. мініатюрі, к. мініатюро
Походження слова (Етимологія)
Слово «мініатюра» походить з французької мови, де воно означало невеликий малюнок у старовинних рукописах або книгах. Французьке слово, у свою чергу, походить від італійського «miniatura», що пов’язане зі словом «minio» — «сурик» (червона фарба). Це італійське слово сходить до латинського «minium», яке також означало «сурик» або «кіновар». Спочатку мініатюрами називали ілюстрації, виконані червоною фарбою, а згодом це слово стало позначати будь-який малий витвір мистецтва.