мікродиск

1. (комп.) Гнучкий магнітний диск невеликого розміру (зазвичай 3,5 або 5,25 дюйма) для зберігання даних, що використовувався в персональних комп’ютерах у 1980-90-х роках; дискета.

2. (техн.) Мініатюрний диск, компакт-диск або інший носій інформації дуже малого фізичного розміру.

3. (анат.) Застаріла назва хрящового утворення у внутрішньому вуху, що містить рецептори рівноваги; відокремлена частина диска міжхребцевого.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |