Значення
-
АЛІТЕРА́ЦІЯ, ї, жін., літ. Стилістичний прийом, що полягає в повторенні однакових або співзвучних приголосних звуків для посилення виразності, музикальності та емоційного забарвлення художнього мовлення, зокрема в поезії.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. алітерація, р. алітерації, д. алітерації, з. алітерацію, о. алітерацією, м. алітерації, к. алітераціє