АЛІТЕРА́ЦІЯ, ї, жін., літ. Стилістичний прийом, що полягає в повторенні однакових або співзвучних приголосних звуків для посилення виразності, музикальності та емоційного забарвлення художнього мовлення, зокрема в поезії.
алітерація
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |