інтермітуючий
[intɛrmitujut͡ʃɪj] Прикметник
Буква:І
Значення
-
Який періодично припиняється, переривається, поновлюючись через певні проміжки часу; переривчастий, непостійний.
-
У медицині — який характеризується чергуванням періодів загострення та зникнення симптомів (наприклад, про перебіг хвороби, гарячку).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. інтермітуючий, р. інтермітуючого, д. інтермітуючому, з. інтермітуючого, о. інтермітуючим, м. інтермітуючім