нестямність

Стан психічного розладу, непритомності, втрати свідомості, коли людина не усвідомлює навколишнє та не контролює себе.

Втрата розсудку, божевілля; безрозсудна дія, вчинок, зроблений у такому стані.

Надмірне хвилювання, душевне сп’яніння, захоплення, екстаз, що призводять до втрати самовладання.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |