міфологема

1. У культурології та міфології — стійкий, багаторазово повторюваний образ, сюжет, мотив або архетип, що походить з міфів і має глибоке символічне значення, яке зберігається та переосмислюється в культурі, літературі та мистецтві наступних епох (наприклад, образ світового дерева, потопу, героя-рятівника).

2. У літературознавстві та семіотиці — базовий елемент художнього мислення або тексту, що має міфічне походження і виступає як універсальна модель для опису світу, часто втрачаючи пряму зв’язок з конкретним міфом, але зберігаючи його структуру та символічне навантаження.

Приклади вживання

Приклад 1:
Аналіз показує, що міфологема долі, як змістовий еквівалент відповідного їй архетипа, є складною багатолінійною і полідетермінованою реальністю. Безперечно, що концептуальну основу його становить ідея приреченості, фатальності наперед визначеного.
— Зеров Микола, “Камена”

Частина мови: t.d. () |