Словник Української Мови
Буква
1. Причинна обставина, що спонукає до якоїсь дії; внутрішнє психологічне спонукання, основа вчинку.
2. (У мистецтві) Проста, найменша тематична або сюжетна одиниця, структурний елемент художнього твору, що може повторюватися і розвиватися.
3. (У музиці) Найменша самостійна частина мелодії, що має смислове навантаження і є основою для розвитку музичної форми.
4. (У візерунку, орнаменті) Повторюваний, композиційно завершений елемент узору.
Приклад 1:
І постійний мотив у щоденнику матері: незручно, що їй живеться добре або принаймні краще від інших. Вона завжди допомагала усім, кому могла, і всім, чим могла (зокрема моїй учительці французької мови Н. П. Шрамченко, Олександрі Аплаксіній, яка після війни дуже бідувала та ін.).
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”
Приклад 2:
!» І тут я зненацька помічаю, що паркет, по якому так зосереджено лупить кулаком поет Л., — ніякий не паркет, а лінолеум, який імітує візерунок паркетних дощечок, і все це не так смішно, як тупо, просто тупо, тупо й убого, але мене таки розбирає сміх, сміх над самим собою, сміх полегкості, сміх радості за себе і за геніального поета Л., однак я не дозволяю собі сміятися, я витягую зроблену з осики калинову сопілку, прикладаю до уст, сміх перетворюється на простенький мотив, демони дисципліновано шикуються і виходять, потупивши голови і роги, а поет Л. раптом дивиться на мене просвітленим, цілком осмисленим поглядом і каже: «Щойно торкнувся земляного дзеркала, як відчув, що все, діло зроблено і мені пора усуватись… Res est in vado. Рибка в сітці…» Отак завжди: містика починається там, де закінчується магія.
— Невідомий автор, “036 Izdrik Iurii Fleshka 2Gb”
Приклад 3:
[205] Презирство до «нікчемної юрби» — характерний мотив романтичної поезії.Див.,наприклад,поезію Михайла Лермонтова «Как часто, пестрою толпою окружен…». [206] Іммануїл Кант (1724—1804) — німецький філософ, який уже наприкінці XVIII — на початку ХІХ ст.
— Невідомий автор, “117 Shevchenkohaidamaky Vyd 2011”