1. Здібність людини мислити, розумової діяльності, що полягає в опосередкованому та узагальненому пізнанні дійсності, у відображенні зв’язків і відносин між предметами та явищами.
2. Процес, хід, результат такої діяльності; сукупність думок, ідей, поглядів.
3. У філософії — активний процес відображення об’єктивного світу в поняттях, судженнях, теоріях тощо, що виникає і розвивається з практичної діяльності людини.