інконгруентність

ІНКОНГРУЕ́НТНІСТЬ, -ності, жін.

1. спец. Невідповідність, незбіг, непогодженість окремих частин, елементів, явищ або процесів; відсутність конгруентності. У математиці — несумісність геометричних фігур при накладанні.

2. психол. Розбіжність між суб’єктивним переживанням, його усвідомленням і вербальним вираженням; невідповідність внутрішнього стану людини її зовнішнім проявам (на противагу конгруентності).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |