1. Наукова дисципліна, розділ металургії та матеріалознавства, що вивчає макро- та мікроструктуру металів і сплавів, їхній склад, властивості та зв’язок між структурою і характеристиками матеріалу за допомогою спеціальних методів дослідження (наприклад, мікроскопії).
2. Практична техніка або процес дослідження структури металевих матеріалів шляхом виготовлення зразків (шліфів), їх полірування, травлення та подальшого аналізу під мікроскопом.