метакод

[mɛtɑkod] Іменник

Буква:М

Значення

  1. У програмуванні — код, який описує, аналізує або генерує інший код, часто використовується в метапрограмуванні для маніпулювання структурами даних або програмними конструкціями на вищому рівні абстракції.

  2. У семіотиці та лінгвістиці — код (система знаків або правил), який використовується для опису, аналізу або створення інших кодів; мова або система, що оперує іншими мовами чи системами знаків.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. метакод, р. метакоду, д. метакодові, з. метакод, о. метакодом, м. метакоді, к. метакоде

Більше записів