метакоманда

1. У програмуванні та комп’ютерних технологіях — команда, яка керує виконанням або інтерпретацією інших команд, часто використовується в мовах сценаріїв, командних оболонках або системах автоматизації для оркестрації роботи складних послідовностей дій.

2. У теорії управління та кібернетиці — команда вищого порядку, що визначає правила формування, вибору або зміни звичайних команд у системі.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |