мережка

1. Вишивана або витягнута з тканини мереживна сітка, що утворює ажурний орнамент на одязі, білизні, рушниках тощо.

2. Техніка ручної або машинної вишивки, при якій нитки основи або утоку тканини витягуються, а решта з’єднуються в різноманітні візерунки.

3. Рідкісна сітка з переплетених ниток, шнурів або подібного матеріалу; сітчасте плетіння.

4. Розмовне позначення будь-якої тонкої, ажурної або сітчастої структури (наприклад, мережка жилок на листі, мережка морщин).

Приклади вживання

Приклад 1:
Прошивка — мережка (на комірі). Прошкробати — завинити, зробити щось не до ладу («чоловік боїтьси, аби щось не прошкробав»).
— Зеров Микола, “Камена”

Частина мови: іменник (однина) |