Древослів

Словник Української Мови

маїна

[mɑjinɑ] Прикметник

Буква:М

Значення

(біол., зоол.) Личинка комахи, особливо двокрилих (мух, комарів), що має м’яке безногове тіло; часто використовується як живець при рибальстві.
(переносн.) Людина, яка ледарює, млява або апатична у своїх діях; хтось, кого можна порівняти з личинкою за пасивністю.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. маїна, р. маїної, д. маїній, з. маїну, о. маїною, м. маїній

Походження слова (Етимологія)

Українське жіноче ім’я, яке, ймовірно, походить від назви місяця травня (у російській мові — «май»). Це ім’я, можливо, пов’язане зі святом Першого травня. Воно має відповідники в інших слов’янських мовах, наприклад, російське «Майна» та білоруське «Мана».

Споріднені слова:, ,

Більше записів