можна

Значення

1. Предикатив, що виражає дозвіл, наявність умов або можливості для здійснення дії; те саме, що й «дозволено», «має сенс», «є можливість».

2. Предикатив, що вказує на припустимість, доцільність або бажаний характер дії; те саме, що й «варто», «прийнято», «прийнятний».

3. У складі безособових конструкцій вживається для вираження оцінки ситуації як такої, що дає підстави для певних почуттів або висновків (наприклад, можна подумати, можна злякатися).

Правопис та відмінювання