мацапура

1. Рідкісне прізвище українського походження, що зустрічається переважно на Західній Україні.

2. У місцевих говірках Закарпаття та суміжних регіонів — можлива варіація або зменшувально-пестлива форма для позначення невеликої, міцної або кремезної людини, часто дитини (споріднене з словами «мацюра», «мацун»).

Приклади вживання

Приклад 1:
Або філософуючий кат Павло Мацапура, один із батьків середньовічної наркомафії, що був повішений за любов до людського тіла. Або шотландський характерник Мак-Ніс, що дослужився до козацького полковника і нині відомий всій Речі Посполитій як Максим Кривоніс… Чужинці на Україні — то взагалі предмет для окремої й довгої балачки.
— Андрухович Юрій, “Перверзія”

Частина мови: іменник (однина) |