1. Велика частина суходолу Землі, оточена океанами та морями, що має суцільну територію та зазвичай окремі геологічні структури; континент (наприклад, Євразія, Африка, Північна Америка).
2. (у геології) Основна, найбільш древня та стабільна частина континентальної кори в межах платформи, що не зазнала складчастості з докембрійських часів.
3. (переносне, розмовне) Велика, безперервна частина чого-небудь, що різко відрізняється від оточуючого середовища (наприклад, льодовиковий материк, материк лісу).