Значення
-
Велика частина суходолу Землі, оточена океанами та морями, що має суцільну територію та зазвичай окремі геологічні структури; континент (наприклад, Євразія, Африка, Північна Америка).
-
(у геології) Основна, найбільш древня та стабільна частина континентальної кори в межах платформи, що не зазнала складчастості з докембрійських часів.
-
(переносне, розмовне) Велика, безперервна частина чого-небудь, що різко відрізняється від оточуючого середовища (наприклад, льодовиковий материк, материк лісу).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. материк, р. материка, д. материкові, з. материк, о. материком, м. материкові, к. материку