індикація

ІНДИКА́ЦІЯ, ї, жін.

1. спец. Визначення, виявлення або відображення наявності, стану чи зміни певного об’єкта, процесу, явища за допомогою технічних засобів, приладів або речовин (індикаторів). Наприклад, індикація рівня радіації, індикація напруги в електричному колі, індикація хімічних елементів у пробі.

2. мед., фарм. Показання до застосування певного методу лікування, діагностики або лікарського засобу; сукупність симптомів чи станів, за яких конкретна медична процедура є доцільною та необхідною. Наприклад, індикація до хірургічного втручання.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |