маршалок

1. Посада та титул вищого придворного чиновника у Великому князівстві Литовському та Королівстві Польському (Речі Посполитій), який відповідав за організацію двору, урочистостей, прийомів, а також міг виконувати військові та судові функції.

2. Голова сеймику (місцевого шляхетського зібрання) в Речі Посполитій, який обирався з місцевої шляхти для керівництва зборами та представництва на вальному сеймі.

3. У сучасній Польщі — спікер (голова) Сенату або Сейму, а також голова деяких місцевих органів самоврядування.

4. Історично — керівник, розпорядник бенкету, свята або лицарського турніру у західноєвропейських країнах.

Приклади вживання слова

маршалок

Приклад 1:
«Не можна!» — крикнула з хати тиша, та маршалок її недочув, постукав у двері вдруге і сказав, що пана Северина Наливайка просить до себе князь… Князь Василь-Костянтин Острозький саме перед Водохрещем повернувся з Італії, з Абано, де, як завжди серед зими, відпочивав на водах. Та і тепер Італія його не нагріла: князь як мерз, так і мерз, а вуса і борода та вовча шуба на нім посивіли іще більше… На замковій вежі, в горішній, мурованій сивим каменем кімнаті, спиною до каміна й очима у вікно-бійницю, князь стояв на колінах під рукою Дем’яна і сповідався.
— Куліш Микола, “Мина Мазайло”