Словник Української Мови
Буква
1. Такий, до якого важко або неможливо дістатися, підійти, потрапити через природні або штучні перешкоди.
2. Такий, що не допускає до себе близького контакту, спілкування; суворий, відсторонений, холодний у поводженні.
3. Такий, що не піддається впливу, переконанню; непохитний, незламний.
4. Дуже високий за ціною, такий, що не є доступним для придбання.
Приклад 1:
до н. е. син нубійського вождя, Піанхі, захопив фіви, а потім і майже неприступний Мемфіс. Він не став грабувати ці міста, навіть приніс щедрі пожертви мемфісь- ісому храму Птаха.
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”
Приклад 2:
Неприступний був чоловік старий Ковбаня, — і жінка од його не довідалась, хто він і що він, і звідкіля він, і як він. III Така ж і дочка в його викохалась.
— Невідомий автор, “Vibrani Opovidannia Pantielieimon”