1. мандрони — множина від «мандрон»; в народній говірці деяких українських регіонів — людина, що постійно бродить, мандрує; ледар, безпутник.
2. мандрони — у говіркових джерелах — зносене, обтріпане одяння; лахміття.
мандрони
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (множина) |