Значення
-
Офіційний документ, що посвідчує повноваження, права або повноваження особи (наприклад, депутата, уповноваженого) або накази, що даються такій особі.
-
Термін повноважень, строк дії таких прав або документу.
-
Доручення, яке одержує держава, нація або організація від міжнародної спільноти на управління певною територією (наприклад, мандат Ліги Націй).
-
У конституційному праві — представницькі повноваження, отримані обраним депутатом від виборців.
-
У банківській справі — доручення клієнта банку проводити платежі.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. мандат, р. мандата, д. мандатові, з. мандат, о. мандатом, м. мандаті, к. мандате
Походження слова (Етимологія)
Слово «мандат» походить з французької мови, де воно означало «доручення» або «наказ». Французьке слово, у свою чергу, походить від латинського «mandatum», що означає «доручення» або «наказ». Це латинське слово утворене з двох частин: «manus» (рука) та дієслова «dare» (давати), тобто буквально «давати в руки». Це дієслово пов’язане з праслов’янським коренем, від якого походять українські слова «діти» (класти) та «дівати».