Словник Української Мови
Буква
Документ, яким одна особа (доручач) уповноважує іншу особу (представника) на виконання певних дій або представництво інтересів перед третіми особами.
Офіційне завдання, обов’язок, поручення, яке дається комусь для виконання.
У фінансовій та банківській сфері — платіжний документ, розпорядження власника рахунка банку про перерахування певної суми коштів одержувачу.
Приклад 1:
Відповідальність сторін 10.Вирішення спорів 11.Інші умови 12.Юридичні адреси і реквізити сторін 13.Доповнення до контракту (специфікація) Заключний етап виконання договору (контракту) – доручення рахунків на оплату замовлених товарів. При цьому всі рахунки необхідно перевірити відповідно до декількох основних правил: – після одержання рахунка упевнитись, що він призначений саме вам; – звірте номер замовлення, зазначений у рахунку з номером замовлення в наявній у вас копії, а також з повідомленням про одержання товару зі складу (від відділу одержувача).
— Малярчук Таня, “Згори вниз”
Приклад 2:
Цей бізнес полягав у навантаженні і супроводженні посилок під час їх перевезення залізничним транспортом аж до їх доручення адресатам. У 1959 р. контроль компанії Calberson перейшов до холдінгу CTT Sceta, який представляв інвестиційно -транспортний концерн
— Малярчук Таня, “Згори вниз”