Словник Української Мови
Буква
Процес створення зображення, картини за допомогою ліній, штрихів, кольорових плям на поверхні (папері, полотні тощо), переважно з використанням олівців, фарб, вугілля, крейди та інших подібних матеріалів.
Вид образотворчого мистецтва, творча діяльність, що полягає у створенні таких зображень.
Навчальна дисципліна у навчальних закладах, метою якої є набуття практичних навичок і теоретичних знань у цій галузі мистецтва.
Приклад 1:
Крім малювання крейдою на асфальті і бальних танців, зви чайно. Однак понад усе вони цінують самих себе і про це постійно говорять у кав’ярнях.
— Андрухович Юрій, “Перверзія”
Приклад 2:
Лиш малювати як слід на склі не можна було, зате на галошах професор малювання виробляв чудеса, упиваючись прекрасним матеріалом та технікою малювання на нім. Виходили справді гарні речі з найтоншими нюансами чорного й білого тону.
— Невідомий автор, “013 Bagryanyy Ivan Sad Getsymanskyy”
Приклад 3:
І в цьому є сенс, оскільки навряд чи подібні дріб’язкові, а часто ще й невірні звину- вачення можна сприймати як похідні з серйозної візантійської богословської по- леміки (зокрема повідомлення про малювання хреста на землі є помилковою, як і a 400 b Жиленко І. В.найменування католиками землю матір’ю). Не дивно, що в житії з Патерика автор намагався згладити їх.
— Жиленко Ірина, “Євангеліє від ластівки”