Значення
-
Особа жіночої статі, яка отримує право на майно, титул, обов’язки або духовну спадщину після смерті попередника; жінка, що наслідує когось або щось.
-
У релігійному, зокрема християнському, контексті — віруюча жінка, яка йде шляхом, вказаним Ісусом Христом або святими, і продовжує їхню духовну справу.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. наслідувачка, р. наслідувачки, д. наслідувачці, з. наслідувачку, о. наслідувачкою, м. наслідувачці, к. наслідувачко