Історичний художній термін, що позначає особливу техніку розпису порцелянових та керамічних виробів, характерну для майстрів міста Короп на Чернігівщині у XIX — на початку XX століття, засновану на використанні яскравих емалевих фарб по білому поливі.
Назва походить від прізвища родини місцевих гончарів-малярів Маляренків (Малярів), які вдосконалили та популяризували цей стиль розпису, що відрізнявся густим, насиченим, рельєфним мазком із зображенням рослинних орнаментів, птахів та інших сюжетів.