мазка

[mɑzkɑ] Іменник

Буква:М

Значення

  1. Зменшувально-пестлива форма від іменника “мазка” у значенні невеликої кількості чогось рідкого, густого або крейдоподібного, що нанесено на поверхню тонким шаром; невеликий слід, пляма від такого нанесення.

  2. (у розмовному мовленні) Невелика кількість алкогольного напою, що випивається за один ковток; чарка, ковток.

  3. (у переносному значенні, розмовне) Легка ознака, відтінок чогось (почуття, якості тощо).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. мазко, р. мазка, д. мазкові, з. мазка, о. мазком, м. мазкові, к. мазку

Походження слова (Етимологія)

Слово ‘мазка’ в українській мові означає кров, що витекла з рани. Воно походить від праслов’янського кореня *mazg-, який пов’язаний зі словом ‘мозок’ (праслов’янське *mozgъ) через чергування голосних. Це давнє утворення, що збереглося в українській мові як залишок праслов’янської основи. Споріднені слова: ‘імзга’ (мозок), ‘замазчити’ (закривавити), ‘помазчити’ (побити до крові).
Споріднені слова:імзга, замазчити, помазчити

Більше записів