мазка

1. Зменшувально-пестлива форма від іменника “мазка” у значенні невеликої кількості чогось рідкого, густого або крейдоподібного, що нанесено на поверхню тонким шаром; невеликий слід, пляма від такого нанесення.

2. (у розмовному мовленні) Невелика кількість алкогольного напою, що випивається за один ковток; чарка, ковток.

3. (у переносному значенні, розмовне) Легка ознака, відтінок чогось (почуття, якості тощо).

Приклади вживання

Приклад 1:
Сього Паллант стягнув за ногу, Ударив, як пузир, об дрогу, Мазка із трупа капотить, Ось!
— Самчук Улас, “Марія”

Частина мови: іменник (однина) |