**ІНТУБÁТОР**, -а, чол., мед. Пристрій (трубка, катетер тощо), який вводять у гортань, трахею або бронхи для забезпечення прохідності дихальних шляхів, проведення штучної вентиляції легень або введення лікарських засобів.
інтубатор
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |