магнітик

1. Фізичний пристрій або об’єкт, що створює постійне магнітне поле; постійний магніт.

2. (у техніці) Елемент магнітного кола, виготовлений з магнітнотвердого матеріалу та призначений для створення постійного магнітного потоку.

3. (розм.) Магнітофон, аудіопрогравач або інший пристрій для запису та відтворення звуку на магнітну стрічку.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |