Значення
-
Фізичний пристрій або об’єкт, що створює постійне магнітне поле; постійний магніт.
-
(у техніці) Елемент магнітного кола, виготовлений з магнітнотвердого матеріалу та призначений для створення постійного магнітного потоку.
-
(розм.) Магнітофон, аудіопрогравач або інший пристрій для запису та відтворення звуку на магнітну стрічку.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. магнітик, р. магнітика, д. магнітикові, з. магнітик, о. магнітиком, м. магнітикові, к. магнітику