1. Який наступає, здійснює наступ; пов’язаний із наступом (у 1, 2 знач.).
2. Який має активний, рішучий характер; спрямований на досягнення мети, подолання перешкод.
Словник Української Мови
Буква
1. Який наступає, здійснює наступ; пов’язаний із наступом (у 1, 2 знач.).
2. Який має активний, рішучий характер; спрямований на досягнення мети, подолання перешкод.
Приклад 1:
Задушевний — а разом з тим — бойовий у нього тон, наступальний. Та хіба можна в короткому цьому напису висловити все те, що я про В. М. почуваю!
— Володимир Сосюра, “Сосюра Володимир. Третя Рота”