наступальний

1. Який наступає, здійснює наступ; пов’язаний із наступом (у 1, 2 знач.).

2. Який має активний, рішучий характер; спрямований на досягнення мети, подолання перешкод.

Приклади вживання

Приклад 1:
Задушевний — а разом з тим — бойовий у нього тон, наступальний. Та хіба можна в короткому цьому напису висловити все те, що я про В. М. почуваю!
— Володимир Сосюра, “Сосюра Володимир. Третя Рота”

Частина мови: прикментик () |