Значення
-
Тіло, яке має здатність притягувати залізо, сталь, нікель, кобальт та деякі інші метали, а також взаємодіяти з іншими магнітами завдяки своєму магнітному полю.
-
Електромагнітний пристрій, що створює магнітне поле за допомогою електричного струму, який проходить через обмотку (електромагніт).
-
Переносно: про людину, місце або явище, що має велику привабливість, силу тяжіння для кого- або чогось.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. магніт, р. магніту, д. магнітові, з. магніт, о. магнітом, м. магніті, к. магніте