магніт

1. Тіло, яке має здатність притягувати залізо, сталь, нікель, кобальт та деякі інші метали, а також взаємодіяти з іншими магнітами завдяки своєму магнітному полю.

2. Електромагнітний пристрій, що створює магнітне поле за допомогою електричного струму, який проходить через обмотку (електромагніт).

3. Переносно: про людину, місце або явище, що має велику привабливість, силу тяжіння для кого- або чогось.

Приклади вживання

Приклад 1:
Будиночок цей, особа його господаря, мов магніт, притягували звідусюди людей, відданих не на словах, а на ділі рідній культурі, здатних її творити в найнесприятливіших умовах, без афішування, «напівпідпільно», не сподіваючись на щохвилинні результати, на визнання і водночас вірячи, що їхня праця не марна. Те, що нуртувало навколо Кочура, було, як на мене, якимось дивовижним — тихим, але невідпорним — здійсненням ідеї культурної соборности України.
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”

Приклад 2:
Отже, модуль індукції Bd  магніт– ного поля малого елемента dl провідника зі струмом прямо пропорці йний до сили струму I , довжини елемента dl провід- ника, обернено пр о- порційний до ква д- рата відстані r від елемента провідника до розглядуваної т о- чки поля, а також залежить від кута α між напрямками струму і радіус-вектора r (рис. 162): 2 0 r sinIdl 4dB α π µ= .
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”

Приклад 3:
Магнітне поле тороїда і довгого соленоїда Закон повного струму ∑∫ = = n i i 1 0 IcosBdl L µα можна використати для розрахунку магніт– них полів тороїда і довгого соленоїда. Тороїдом називають кільцеву кот у- шку, витки якої намотано на осердя, що має форму тора (рис.
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”

Частина мови: іменник (однина) |