магнезит

1. Мінерал класу карбонатів, карбонат магнію (MgCO₃), що зустрічається у вигляді білих, жовтих або бурих кристалів або зернистих мас; важлива руда для одержання магнію та його сполук.

2. Вогнетривкий матеріал, виготовлений шляхом випалювання природного магнезиту при високій температурі; використовується у металургії для футеровки печей.

Приклади вживання

Приклад 1:
(Fe, Mg)2 [SiO4] (олівін) + H2O + CO2 → Fe2O3·nH2O (лимоніт) + Fe[CO3] (сидерит) + Mg[CO3] (магнезит) + SiO2·nH2O (опал) Одночасно (паралельно) утворюються карбонати Ca, Mg, K та ін.
— Тютюнник Григорій, “Вир”

Частина мови: іменник (однина) |