любов

[ljuboʋ] Іменник

Буква:Л

Значення

  1. (Психологія) –

    Глибоке почуття прихильності, відданості, духовної та фізичної близькості до іншої людини, що виражається в прагненні до її щастя, турботі, ніжності та самовіддачі.

  2. (Психологія) –

    Почуття щирої прихильності, глибокої симпатії до когось або чогось (наприклад, любов до батьків, до дитини, до друзів).

  3. (Психологія) –

    Сильне позитивне захоплення чимось, інтерес і відданість певній справі, заняттю, мистецтву тощо (наприклад, любов до природи, до книги, до праці).

  4. (Релігія) –

    Застосування як символу, алегорії вищої, часто божественної, сили, що творить і об’єднує світ (наприклад, християнська любов-агапе).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. любов, р. любові, д. любові, з. любов, о. любов'ю, м. любові, к. любове

Більше записів