Значення
- (Психологія) –
Той, хто любить когось, відчуває любов до когось; коханий, коханець.
- (Історія) –
(заст.) Той, хто схильний до любовних пригод, поклонник жінок; волоцюга.
- (Література) –
(перен., рідко) Той, хто щиро захоплюється чимось, палкий прихильник, шанувальник (наприклад, мистецтва, природи).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. любвівці, р. любовець, д. любвівцям, з. любвівці, о. любвівцями, м. любвівцях, к. любвівці