пристрасть

1. Сильне, нестримне почуття, яке цілком охоплює людину; палке захоплення ким-небудь або чим-небудь.

2. Сильне бажання, потяг до чого-небудь; невгамовна схильність.

3. Застаріле значення: страждання, мука, тяжка хвороба.

Приклади вживання слова

пристрасть

Приклад 1:
Згубна пристрасть Різенбокка до акваріюмів та декоративних риб спричинила майже повне занехаяння ним усіх інших ділянок родинного життя. Понад те, Ада дедалі більше доходила висновку, що її третьому чоловікові більше пасував би в коханні відповідних нахилів юнак, ніж бідолашна 75 ЮРІЙ АНДРУХОВИЧ вона.
— Андрухович Юрій, “Перверзія”

Приклад 2:
), i ще, ще — одначе про це вона вже волiє мовчати, — коли в тридцять рокiв уперше шугаєш у койку з чужоземцем, навальна романтична пристрасть (iз напрочуд приємним пахом дорогого дезику! ), до якої вiн, утiм, поставився поважно й став забалакувати про одруження, — i фартило ж тобi, дiвко, в життi на сурйозних чувакiв, кого не вiзьми — усiм зараз кортiло женитись, хвороба така, чи що?
— Забужко Оксана, “Польові дослідження з українського сексу”

Приклад 3:
— А знаєш, — каже раптом Донна, повертаючись до неї, натягаючи автомобiльнi рукавички й весело жу‑ючи якусь нову думку, — все‑таки цi вашi схiдноєвро‑пейськi мужчини, вони, правда, бувають брутальнi, але в них бодай пристрасть є, а в наших що?… …I дивитимешся в iлюмiнатор, як повзтимуть валiзки по стрiчцi вантажного конвейєра, аби зникнути в черевi лiтака, одна по однiй, i от уже — пливучий пустий промiжок, i негр‑вантажник у форменiй кепцi з написом “USAir” вскочить у чорне нутро фургончика, i той рушить з мiсця, а поки ти проводитимеш його поглядом, конвейєр приберуть, натомiсть на сiрому бетонi темнiтиме проталина пiдсихаючої калюжi: “Все”, — вiдлунить тобi в головi, як зойк у порожньому храмi, все — це значить, задраєно люки, зараз озветься сухий трiск мiкрофона, “Ледi й джентльмени”, — замуркоче стюардеса, i лiтак задвигтить, прогрiваючи мотори, i то вже буде iнша дiйснiсть, iнше життя, а гiрко скiмлячий бiль несправдженостi дотеперiшньо‑го (qu’as tu fait, qu’as tu fait de ta vie? — допитується голос звiдкись здалеку, — ах облиште, цiй темi стiльки ж лiт, скiльки людству: все чогось чекаєш, мрiєш i борсаєшся, сподiваючись на щось попереду, а тодi одного дня виявляється, що то й було життя) — лiпше б тому болевi заткатись i не висовуватися бiльше.
— Забужко Оксана, “Польові дослідження з українського сексу”