інтерес

1. Увага, викликана чим-небудь значущим, привабливим; цікавість, зацікавлення.

2. Те, що становить зміст чиїхось думок, турбот, прагнень; потреба, запит.

3. Переважно множина: те, що йде на користь кому-, чому-небудь; вигода, зиск.

Приклади вживання

Приклад 1:
Загалом слід сказати, що доповіді українських науковців, їхні виступи в дискусіях і під час круглих столів викликали неабиякий інтерес і здобули високу оцінку. Зримо було продемонстровано, що крім традиційних для британців російських зацікавлень на руїнах колишньої імперії є чимало іншого, вартого уваги.
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”

Приклад 2:
Іванова з Дніпропетровська, що працював у музеї над темою «Коцюбинський і західні письменники кінця XX ст.» Констатує таке: «але тепер інтерес до Заходу засуджено»… Без коментарів… І тут-таки зауважує щодо дисертації Іванова: «Імпресіонізм на послугах у письменників-демократів, але все ж це імпресіонізм» (5: 15). Твердження, достатньо революційне як на сорокові роки!
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”

Приклад 3:
Проте слід зауважити, що порівняно з античною філософією інтерес до надбань філософії нового часу у нього значно менший, У центрі уваги Сковороди знаходиться етико-гуманістична проблематика, тоді як у новій філософії переважала тенденція до розв’язання логіко-гносеологічних проблем. З пізніших філософів Сковорода добре знав твори ареопагітиків і насамперед Діонісія Ареопагіта (V ст.).
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”

Частина мови: іменник (однина) |