Значення
- (Лінгвістика) –
Рідкісне чоловіче ім’я, що вживається як власна назва.
- (Лінгвістика) –
У давньоруській та українській традиції — звертання або іменування коханого, милого, дорогого чоловіка (заст., поет.).
- (Література) –
У фольклорі (зокрема в народних піснях) — епітет або символ коханої людини, кохання, радості від почуття.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. люба, р. люби, д. любі, з. любу, о. любою, м. любі, к. любо