любо

[ljubo] Іменник

Буква:Л

Значення

  1. (Лінгвістика) –

    Рідкісне чоловіче ім’я, що вживається як власна назва.

  2. (Лінгвістика) –

    У давньоруській та українській традиції — звертання або іменування коханого, милого, дорогого чоловіка (заст., поет.).

  3. (Література) –

    У фольклорі (зокрема в народних піснях) — епітет або символ коханої людини, кохання, радості від почуття.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. люба, р. люби, д. любі, з. любу, о. любою, м. любі, к. любо

Синоніми & Антоніми

Більше записів