Значення
- (Ботаніка) –
Внутрішня частина кори молодого дерева (переважно липи), яка легко відділяється від стовбура і використовується для плетіння кошиків, лаптіїв тощо.
- (Техніка) –
Зазвичай у множині: довгі тонкі смуги, стрічки з такого матеріалу, заготовлені для плетіння.
- (Література) –
У переносному значенні: символ покори, каяття або покарання (у виразах на кшталт “стати в лико”, “плекати лико”).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. лико, р. лика, д. лику, з. лико, о. ликом, м. лику, к. лико
Походження слова (Етимологія)
Слово ‘лико’ походить від праслов’янського *lyko, що означало ‘лико’ (внутрішній шар кори липи, верби тощо). Воно споріднене з литовським lunkas, латиським lūks, прусським lunkan (усі зі значенням ‘лико, кора’). Це слово пов’язане з праслов’янським дієсловом *ločiti (від *lok-), що означало ‘в’язати’, оскільки лико використовували для плетіння. Таким чином, ‘лико’ — це матеріал, який використовували для в’язання, плетіння, і ця назва збереглася в багатьох слов’янських мовах.