Значення
- (Психологія) –
Раптове почуття страху, переляку, тривоги, що охоплює людину; жах, злякання.
- (Фольклор) –
(у значенні власної назви, зазвичай з великої літери) Фольклорний персонаж, істота, якою лякають дітей; бука, страшило.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. ляк, р. ляку, д. лякові, з. ляк, о. ляком, м. лякові, к. ляку
Походження слова (Етимологія)
Слово ‘ляк’ в українській мові має кілька значень. У ботаніці це ‘лакфіоль звичайний’ (Cheiranthus cheiri), рослина з жовтими квітами. Ця назва походить від німецького ‘Lack’ (лак), а українське ‘ляк золотий’ є калькою з німецького ‘Goldlack’. Також ‘ляк’ може означати ‘бугай’ (птах Botaurus stellaris), і це слово походить від дієслова ‘лякати’, оскільки птах видає гучні крики, що лякають. Таким чином, ‘ляк’ має різне походження залежно від значення.