Значення
- (Техніка) –
Рідка або пастоподібна речовина, що після нанесення на поверхню та висихання утворює тверду, прозору або напівпрозору захисну або декоративну плівку.
- (Хімія) –
Розчин смол, полімерів або олій у органічних розчинниках, що використовується як покриття для дерева, металу тощо.
- (Косметологія) –
У косметиці: барвна прозора рідина для покриття нігтів, що надає їм блиску та кольору.
- (Мистецтво) –
У живопису: прозора рідина на основі смол, якою покривають картини для захисту та надання глянцю.
- (Хімія) –
Застаріла назва деяких прозорих соків рослин, що використовувалися для виготовлення лаку (наприклад, сандараковий лак).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. лаки, р. лаку, д. лакові, з. лак, о. лаком, м. лакові, к. лаку
Походження слова (Етимологія)
Слово «лак» походить із давньоіндійської мови, де «laksa» означало червону смолу, з якої виготовляли лак. Це запозичення прийшло в українську через посередництво інших європейських мов. Спочатку так називали речовину, яку використовували для покриття поверхонь, щоб надати їм блиску та захисту. З часом значення розширилося, і тепер лаком називають будь-який розчин, який утворює тверду плівку після висихання.