лак

1. Рідка або пастоподібна речовина, що після нанесення на поверхню та висихання утворює тверду, прозору або напівпрозору захисну або декоративну плівку.

2. Розчин смол, полімерів або олій у органічних розчинниках, що використовується як покриття для дерева, металу тощо.

3. У косметиці: барвна прозора рідина для покриття нігтів, що надає їм блиску та кольору.

4. У живопису: прозора рідина на основі смол, якою покривають картини для захисту та надання глянцю.

5. Застаріла назва деяких прозорих соків рослин, що використовувалися для виготовлення лаку (наприклад, сандараковий лак).

Приклади вживання

Приклад 1:
І да­вай ма­ха­ти, сту­лив­ши ку­лак, ру­кою кру­гом се­бе, по­вер­та­ючись то в ту, то в дру­гу сто­ро­ну – на всі бо­ки… То­ва­рист­во по­розс­ка­ку­ва­лось по кут­ках, щоб ча­сом не дістав Чіпка. – Та ну те­бе к не­чистій ма­тері!..- скрик­нув Луш­ня, як увірвав йо­го по плечі Чіпка…- Мов безміном уд­рав!
— Білик Іван та Мирний Панас, “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”

Частина мови: іменник (однина) |