бугай

1. Великий чапелеподібний птах родини чаплевих (Botaurus stellaris), що мешкає на болотах, має захисне буро-жовте забарвлення і видає характерний низький звук, схожий на ревіння.

2. Нерозкастраний самець (прохідник) великої рогатої худоби; бик.

3. Переносно: про високого на росту, міцної статури, грубого або незграбного чоловіка (зневажл.).

4. Дерев’яний пристрій у вигляді важкої колоди або довгого молота, що приводиться в рух водою або парою, для утрамбування ґрунту, подрібнення руди тощо; копер.

5. Назва деяких видів жуків родини пластинчастовусих, зокрема жука-оленя (рідше).

Приклади вживання слова

бугай

Приклад 1:
— просто на нього збігає по сходах розлючений оскаженілий бугай. Удар його рогів прийшовся в Орфеїв панцер, інакше він неминуче прохромив би його співучі груди, як проколює шило газетний папір.
— Андрухович Юрій, “Перверзія”

Приклад 2:
Здоровий, як бугай!.. Денис увесь трусився — з напруження, зо злостi. — Невідомий автор