1. Викликати у когось почуття страху, зляку; наводити переляк, тривогу.
2. Загрожувати комусь чимось неприємним, небезпечним з метою викликати страх.
3. (у пасивному стані) Відчувати страх, боятися когось або чогось (частіше про тварин).
лякати
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Пудити — 1) мчати куди («сіла я в ту колію, пудить, гадаю, зараз буду його видіти»); 2) лякати кого (див. напудити, спуди-тись).
— Зеров Микола, “Камена”
Частина мови: дієслово () |