Словник Української Мови
Буква
1. Викликати у когось почуття страху, злякати, перелякати; спричинити тривогу або занепокоєння.
2. Своєю дією або поведінкою змусити когось відчути сильний страх, раптово збентежити або здивувати.
3. (у розмовному вживанні) Завдати комусь неприємностей, непокою; насторожити, попередити про можливу небезпеку.
Приклад 1:
Напудити(сь) — налякати, налякатись («напудився так, що аж його піт обсипав»). Нараїти — порадити, напоумити («та хто вас на таке на-раїв?»).
— Зеров Микола, “Камена”
Приклад 2:
Але не так, щоб попасти, а щоб налякати. — Дайте мені поспати!
— Невідомий автор, “Tania Zgori Vniz Kniga Strakhiv”
Приклад 3:
Все населення з відданих областей примусово німцями евакуйовано, молодших і здоровших забрано на роботу до Німеччини, а старших і кволіших від дано до таборів під Перемишлем… etc… Є й оптимісти, кажуть: німці навмисне пускають так далеко большевиків, щоб демонструвати свою кволість і налякати Англію большевицькою загрозою. Далі Дніпра, мовляв, больш.
— Невідомий автор, “Agatangel”
Приклад 4:
Тодi хотiлось говорити голосно, навiть налякати цього кабанця. «Плаче чи ще?» — i нарочито давив ногою у той снiп, де лежала Кажанова голова.
— Невідомий автор, ” Mikola Khvil Ovii”
Приклад 5:
Правда, Богодухiв, як i iншi пiвнiчнi райони республiки, жив ще рожевими надiями й тiльки по деяких галузях будiвництва крадькома (щоб не налякати обивателя) приступа до часткової лiквiдацiї справ, але це Варю зовсiм не тiшило, i особливо не тiшило Ярину Федорiвну: бублешниця, а через неї й Варя, знала, що мало не весь пiвденний край вже кипить напруженим, подекуди переляканим життям вiйськового табору, що там замiсть ревкомiв функцiонують диктаторськi трiйки, а замiсть оптимiстичних бюлетнiв перемоги населення дiстає тривожнi й не завжди приємнi накази, що там, нарештi, ворога чекають з хвилини на хвилину, i нiхто вже не припускає, що цей раптовий наступ є хоч i красивий, але недовговiчний вогонь вiд феєрверку. — Ой, Варко!
— Невідомий автор, ” Mikola Khvil Ovii”