Значення
- (Історія) –
Західнослов’янський народ, корінне населення історичної області Лужиці (нині територія Німеччини у федеральних землях Саксонія та Бранденбург), що поділяється на верхніх лужичан (серболужичан) і нижніх лужичан.
- (Етнографія) –
Представники цього народу, що зберігають власну мову (лужицькі мови), культуру та національну ідентичність.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. лужичани, р. лужичан, д. лужичанам, з. лужичан, о. лужичанами, м. лужичанах, к. лужичани
Походження слова (Етимологія)
Лужичани — це західнослов’янський народ, який мешкає в регіоні Лужиця на території сучасної Німеччини. Назва походить від слов’янського кореня, пов’язаного зі словом «луг» (болотиста місцевість, заплава). Етимологія слова вказує на те, що лужичани — це люди, які живуть на болотистих землях. Це слово не є праслов’янським, а виникло пізніше для позначення цієї етнічної групи.