лужицький

[luʒɪt͡sʲkɪj] Прикметник

Буква:Л

Значення

  1. (Лінгвістика) –

    Стосунний до лужичан (західнослов’янського народу, що мешкає на сході Німеччини), їхньої культури, мови чи території проживання.

  2. (Географія) –

    Стосунний до історичної області Лужиці (Лаузіц) у Німеччині.

  3. (Лінгвістика) –

    Стосунний до групи західнослов’янських мов (верхньолужицької та нижньолужицької), якими розмовляють лужичани.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. лужицький, р. лужицького, д. лужицькому, з. лужицького, о. лужицьким, м. лужицькім

Більше записів