лужицизм

[luʒɪt͡sɪzm] Іменник

Буква:Л

Значення

  1. (Лінгвістика) –

    Мовна одиниця (слово, словосполучення, граматична форма тощо), запозичена з лужицьких мов (верхньолужицької або нижньолужицької) до іншої мови, зокрема до української.

  2. (Лінгвістика) –

    Явище запозичення з лужицьких мов, а також сукупність таких запозичень у певній мові.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. лужицизм, р. лужицизму, д. лужицизмові, з. лужицизм, о. лужицизмом, м. лужицизмі, к. лужицизме

Більше записів