Значення
- (Історія) –
Тонка тріска, тонка довгана деревини, яку колись використовували для освітлення житла, запалюючи її в ручному світильнику (каганці) або вставляючи у свічники-лучники.
- (Техніка) –
Застаріла назва для будь-якої тонкої дерев’яної планки, тріски, щіпини.
- (Лінгвістика) –
Переносно: про щось дуже тонке, довге й крихке (наприклад, “лучина в руці”).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. лучин, р. лучина, д. лучинові, з. лучин, о. лучином, м. лучині, к. лучине