лучинка

[lut͡ʃɪnkɑ] Іменник

Буква:Л

Значення

  1. (Техніка) –

    Зменшувальна форма до слова “лучина” — дуже тонка, вузька смужка деревини, що відколюється від колоди або поліна.

  2. (Фізика) –

    Переносно — тонкий промінь світла, що пробивається крізь щілину або вузький простір.

  3. (Література) –

    У літературній мові — символ чогось дуже тонкого, крихкого, незначного.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. лучинка, р. лучинки, д. лучинці, з. лучинку, о. лучинкою, м. лучинці, к. лучинко

Більше записів