Значення
- (Кулінарія) –
Традиційний український пиріг або корж, приготований з тонких прошарків тіста, які нагадують лучинки, часто з начинкою з тертих яблук, маку, горіхів або сиру.
- (Кулінарія) –
Страва з картоплі, нарізаної довгими тонкими скибочками (як лучина) і запеченої або смаженої.
- (Історія) –
(Заст. та діал.) Майстер або торговець, який виготовляв або продавав лучини для освітлення.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. лучинник, р. лучинника, д. лучинникові, з. лучинник, о. лучинником, м. лучинникові, к. лучиннику