лучин

[lut͡ʃɪn] Іменник

Буква:Л

Значення

  1. (Лінгвістика) –

    Діалектний варіант слова “лучина” — тонка тріска, щепка сухого дерева, яку використовували для розпалювання або як джерело світла (у складі світильника-лучинника).

  2. (Географія) –

    Власна назва (топонім) — село в Україні, зокрема село Лучин у Рівненському районі Рівненської області.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. лучин, р. лучина, д. лучинові, з. лучин, о. лучином, м. лучині, к. лучине

Більше записів